Олександр Михайлович Бутлеров

Він створив теорію хімічної будови, був головуючим найбільшої школи російських хіміків-органіків, громадським діячем.

 Олександр Михайлович Бутлеров народився 6 вересня 1828 р. у місті Чистополі Казанської губернії в сім'ї поміщика, офіцера у відставці, учасника Вітчизняної війни 1812 р. Мати майбутнього ученого померла раптово, шли Олександру виповнилося лише одинадцять днів. Виховував його батько разом із тітками.

 Із батьком малий Сашко любив блукати лісом, палити багаття вночі, слухати пташині голоси в рожевому ранковому небі, рано пий полювати. У вісім років його віддали до приватного пансіону у Казані, а потім перевели в першу Казанську гімназію. Там Бутлеров став захоплюватись хімією. Спочатку він готував порох для феєрверків, потім щось випаровував, переганяв, одержуючи задоволення навіть від споглядання тонкого химерного посуду, булькання різнокольорових рідин, блідих цівок пари з незвиклим різким запахом. Хімія була для нього розвагою, фокусом. Він вважав, що по-справжньому його цікавить тільки природа - зоологія, ботаніка, ентомологія.

 У 1844р., коли Бутлерову виповнилося 16 років, він вступив до Казанського університету в «розряд природничих наук». Студентом самостійно почав працювати в ентомологічній та ботанічній експедиціях у киргизьких степах. Там він захворів черевним тифом. За наполяганням батька його, напівживого, привезли в Симбірськ. Виходивши сина, батько заразився і помер. Це було найважчим ударом для Олександра, Він пережив справжню душевну кризу.

 Праці Бутлерова, як будь-якого великого вченого, належать всьому світові. Але є щось, що ставить його в особливе положення в російській науці. Хімія наша пішла від Ломоносова, який, до речі, при всій своїй багатогранності, сам себе вважав хіміком. Бутлеров був першим, хто, прийняв від Н.Н. Зініна естафету, поклав початок школі хіміків, за визначенням Д.І. Менделєєва, - “бутлерівській школі”.

 Олександр Михайлович багато часу присвячував сільському господарству, садівництву, бджільництву. В справі бджільництва він був найбільшим знавцем, і якби існувала книга «Історія бджільництва», то в ній про Бутлерова було б написано не менше, ніж в «Історії хімії».

Один з біографів Бутлерова справедливо зауважив, що до «школи Бутлерова належить, за малим виключенням, усі російські хіміки». Зінін - Бутлеров – Марковнииові - Марковников - Каблуков - Фаворський - Зелінський - Нєсмсянов - сотні учнів Нєсмєянова - тисячі хіміків - ось воно могутнє, гіллясте дерево, що живе, квітне й приносить плоди вже другу сотню років!

Помер О. М. Бутлеров 17 серпня 1886 р.